|
***
Навчись, дитино, шанувать своє,
Чужу науку теж тоді оціниш.
Навчись почути,що у серці є
І вже добра в собі ти не зупиниш.
Поглянь весною, як цвітуть садки,
Купаючи усе в казковім цвіті,
Вчитайся пильно у Тарасові рядки -
Любовю рідні землі там повиті.
У Лесі лісі мавка ожила,
Мов зачарована, блукає по діброві.
І от для тебе „Казка” є й була,
Заговорили віти калинові.
В цвітінні саду є своя краса,
Своя романтика у волошковім полі,
У Катрі довга, чарівна коса,
Мрійливий вітер віє по діброві.
| 
