Жовтогаряче сонце покотилось,
На землю впало, в полі проросло,
А потім у букеті опинилось,
В оселю сяйво ніжне принесло.
Пелюстки-промені яскраво-золотаві.
Творіння-диво матінки землі.
Медовий аромат п’янкий. Яскраві,
Квітучі сонця у полях зросли.
І так приємно, що приніс коханий
Ті квіти не на свято - просто так…
Такий дарунок - і дорожчий, і жаданий.
Такий букет - кохання вірний знак.
О. Каспарович
