Від автора

Доброго дня!

Чи знаєте Ви що, таке об’єктивна реальність? Це те, що відбувається навколо нас насправді. Переважній більшості властиво не помічати цієї реальності, проживаючи в своєму придуманому світі. Життя людини, як окремого суб’єкта, та життя суспільства в ціллому – нічого спільного з об’єктивною реальністю не має. Кожен ховається за ілюзіями в межах своїх можливостей. Ми не знайшли реальних цінностей і... придумали гроші, наділили „дорогоцінністю” каміння. А насправді, гроші – це лише папір після якісної поліграфічної обробки, „дорогоцінне каміння” від гравію відрізняється лише складністю видобування та обробки, хімічним складом та зовнішнім виглядом...

Хтось діловито піддакне на такі слова й заведе високопарну розмову про „одвічне” - мистетство, вірші, пісні... Тут сперечатись трохи важче, але... та чи інша картина цінна, чи то пак, безцінна як правило тому, що хтось так сказав, а інші погодились. Хоч, справедливості ради, варто сказати, що будь-який шедевр, чи навіть бездарна мазня, має свою неповторну енергетику та перне змістовне навантаження - тож чогось таки варте. З римованими шедеврами така ж картина... інколи читаєшь „шедевральну творчість” сучасного генія й мимоволі думаєш: от кому лаврушка завадила на полиці, що дуже треба було її вчіпити на голову авторові... А інколи, на особистих сторінках „пересічних” громадян такі твори трапляються, що щось невимовно пепле розливається по тілу і так радісно, затишно ... Це я до того, що все відносно й те, що комусь мед, -  іншому гірше за дьоготь...

Нинішнє цивілізоване суспільство дуже й дуже далеке від ідеалу, воно, безперечно, потребує вдосконалення... та починати потрібно з себе, а не з критики оточуючих чи їх діяльності. Ніхто нікого ні до чого не силує, і перш ніж озвучити комусь свою безцінну власну думку, варто зупинитись і запитатись в себе: чи у Вас про неї питали? А то, часом, такій досвідченій та вихованій особі так хочеться, як мінімум, в лоба плюнути -  ну щоб бодай якось відповідати тій примітивності та убогості про, яку тільки но лекцію прослухав...

А шо? Нормальний вчинок, як для бездарної, нікому не потрібної особи з міщанським смаком... Це все, звісно, жарти... та як кажуть: в будь-якому жарті -  є краплина істини. Шануймась, бо Ви того варті!

Щиро Ваша Оксана Вишневська