|
|
Шуміло море хвилями печалі,
І знову вирушав у незнайомі далі
Вітрильний корабель мого життя
У пошуках нового почуття.
Пориви вітру і солоні хвилі,
Давно забуті мрії сизокрилі,
Як чайки в небі пролітали…
І я згадала… як кохала…
І як тікала… І не знаю,
Чого й навіщо знов шукаю.
І чи знайду… Чи, на біду,
В бурхливім в морі пропаду…
О.Каспарович
|
