Мені наснився дивний сон:
Неначе птахою я стала,
Співала й високо літала…
Легке напрочуд відчуття…
І у тому чудному сні
Було так солодко мені…
Яскраво сонечко світило,
І вітерець ласкаво крила
Мені розчісував. А я
До нього ніжно
посміхалась…
Літала довго… притомилась…
Тоді на гілочці
вмостилась
І срібна пісня
полилась…
Росла мелодія,
звивалась
В тоненькі
ниточки спліталась…
І дуже дивно, бо
насправді,
Те, що в словах
не передати –
Так просто
нотами сказати…
Зажеврів ранок… У вісні
Так не хотілося
проснутись…
І на людину
обернутись…
І попрощатися з
крильми…
І легкість
музики згубити…
І просто так на
світі жити…
О.Каспарович
