|
|
Я пишу свої рядки для тебе,
Душу пропускаю крізь слова.
Ні подяк, ні лаврі...ні не треба.
Все це безкорисно. Так бува.
Ти мені не віриш. Що робити?
Право це, нажаль, не відбереш.
Знаєш, я не можу не любити,
Вірю, що посієш - те пожнеш.
Тож, і далі у слова гарячі,
Буду почуття свої вкладати...
Сподіваюсь, дії ці незрячі
Зможуть мою душу передати
О. Вишневська
|
